Kerkslavisch:
Скажи ми, Господи, кончину мою и число дний моих, кое есть, да разумею, что лишаюся аз.Се, пяди положил еси дни моя, и состав мой яко ничтоже пред тобою: обаче 
всяческая суета всяк человек живый.

Oekraiens:
Скажи мені, Господи, кончину мою і число днів моїх, що є, нехай розумію, що лишаю я. 
всіляка метушня кожна людина жива.

Fonetisch:
Skazhy meni, Hospody, konchynu moyu i chyslo dniv moyikh, shcho ye, nekhay rozumiyu, shcho lyshayu ya. 
vsilyaka metushnya kozhna lyudyna zhyva.

Kerkslavisch:
Обаче образом ходит человек, обаче всуе мятется: сокровищствует, и не весть, кому соберет я.И ныне кто терпение мое? Не Господь ли? И состав мой от тебе есть.

Oekraiens:
Обичним чином ходить людина, обоє всує м'ється: скарбує, і не звістка, кому збере я. І нині хто терпіння моє? Чи не Господь? І склад мій від тебе є.

Fonetisch:
Obychnym chynom khodytʹ lyudyna, oboye vsuye m'yetʹsya: skarbuye, i ne zvistka, komu zbere ya. I nyni khto terpinnya moye? Chy ne Hospodʹ? I sklad miy vid tebe ye.

Kerkslavisch:
Отстави от мене раны твоя: от крепости бо руки твоя аз исчезох.Вразумлением о беззаконии наказул еси человека, и истаял еси яко паучину душу его: обаче всуе всяк человек.

Oekraiens:
Відкинь від мене рани твоя: бо від міцності руки твоя я зник.
Vidkynʹ vid mene rany tvoya: bo vid mitsnosti ruky tvoya ya znyk.